У Запоріжжі шанують пам’ять про олімпійця-першопрохідця

Продовжити свою спортивну кар’єру завадила війна та потрапляння до концтабору. Після повернення додому Яків важив 36 кілограмів. Лікар сказав йому: «Жити будете, але про спорт - забудьте!». Одужавши, Пункін розпочав активно тренуватись.

У рідному Запоріжжі про нього стали говорити, як про талановитого борця. Всіх вражала незвичайна манера ведення сутичок. Головна, неповторна основа майстерності Якова Пункіна – особливий кидок прогином. Навіть якби Пункін нічого не виграв, то й тоді його ім'я золотими буквами було б записане в історію борцівського спорту, як винахідника кидка, ще довго ніким не повтореного.

Протягом 7 років Якову не було рівних на килимі: він – п’ятиразовий чемпіон СРСР, дворазовий чемпіон Всесвітніх фестивалів молоді і студентів, але, головне - Олімпійський чемпіон 1952 року в Гельсінкі.

Після Ігор в Гельсінкі одна з фінських газет писала: «Важко повірити, що спортсмен, який володіє досконалою технікою боротьби, переніс такі важкі життєві випробування».

З тих пір минуло 65 років. У Запоріжжі свято шанують пам'ять про свого першого Олімпійського чемпіона. Засновано медаль імені Пункіна, якою нагороджують найкращих борців, проводяться міжнародні фестивалі класичної та вільної боротьби. А до 65-ї річниці завоювання золотої медалі Олімпійських ігор було приурочене відкриття меморіальної композиції на його могилі на Першотравневому кладовищі Запоріжжя. У створенні цього пам'ятника взяли активну участь відділення Національного олімпійського комітету України у Запорізькій області, Запорізьке обласне відділення НОК України, міська федерація греко-римської боротьби, приватний підприємець Олександр Гома, який є автором проекту.

Мітинг розпочався виступом одного з найвідоміших тренерів з греко-римської боротьби, почесного громадянина Запорізької області Євгена Черткова: «Яків Пункін був видатним спортсменом, чудовою людиною. Гадаю, що його подвиг пам’ятатимуть наступні покоління борців, а ми, тренери, маємо зробити все належне, щоб нинішні медалісти чемпіонату світу серед кадетів, чемпіонату Європи серед молоді повторили олімпійський подвиг Якова вже на наступних Іграх у 2020 році».

«Запоріжжя здавна має славу міста металургів, енергетиків, машинобудівників, будівельників, студентів і спортсменів. Гадаю, що цю стислу характеристику треба обов’язково доповнити – «і олімпійських чемпіонів». Тому що саме вони уславили наше місто й нашу країну на весь світ. Свого часу я мав можливість спілкуватися з Яковом Григоровичем, коли він працював у спортклубі «Будівельник», в легкоатлетичному манежі. Це була людина щирої душі. Втім, він ніколи не розповідав, як завойовував високі спортивні титули, а казав: «Виходячи на килим, я навіть уявити не міг, що можу комусь поступитись». Зі свого боку додам, що борці – і греко-римляни, і вільники – це дружня сім’я», - сказав голова обласного осередку НОК Володимир Лобанов.

Володимир Лобанов вручив видання НОК України, в яких гідне місце посідають дописи про Якова Пункіна, авторові меморіальної композиції Олександру Гома та синові Олімпійського чемпіона – Григорію Пункіну, котрий спеціально прибув з далекого ізраїльського міста Хайфа.

Право відкрити меморіальну композицію було надане спадкоємцям спортивної слави Якова Пункіна – золотому та бронзовому медалістам недавнього чемпіонату світу серед кадетів – Владиславу Кузьку та Олександрові Євдокимову, а також срібному призерУ чемпіонату Європи серед молоді Мирославу Солов’яну.

Під завісу мітингу зі словами вдячності до присутніх звернувся Григорій Пункін. А потім підніжжя меморіальні композиції буквально потонуло у морі квітів.