З початку війни не бачив батьків, а потім завоював медаль на ЄЮОФ-2022. Іван Казіміров – про тренування закордоном та цілі на майбутнє
27 Жовтня 2022 Поділитися
З початку війни не бачив батьків, а потім завоював медаль на ЄЮОФ-2022. Іван Казіміров – про тренування закордоном та цілі на майбутнє

Молодий український дзюдоїст мріє стати олімпійським чемпіоном

Збірна України з дзюдо завоювала 6 з 18 українських медалей Європейського юнацького олімпійського фестивалю, який в кінці липня проходив у словацькій Банській-Бистриці. Більше нагород за дзюдоїстів змогли вибороти тільки спортивні гімнасти – сім.

Одну з шести нагород представників дзюдо здобув 18-річний Іван Казіміров. Киянин з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну тренується у Іспанії, намагаючись зосередитись на тренувальному процесі. Проте думки про події, які відбуваються вдома, його не полишають. Іван дуже турбується за батьків та рідних.  

«За інших обставин розлука з батьками, напевно, не була б такою складною. Я дуже переймаюсь за них».

Легше переносити перебування далеко від дому молодому дзюдоїсту допомагає присутність рідного брата Владислава, який старший за нього на два роки, та виступає в цьому ж виді спорту. Нещодавно Влад навіть був включений до складу дорослої збірної України на Grand Slam в ОАЕ. 

Тренувальні будні Іван Казіміров сприймає як свою роботу. Семеро хлопців та одна дівчина з України проживають та тренуються на маленькій базі у Валенсії, де разом з ними живуть спортсмени з Венесуели, Куби, Грузії, Франції та інших країн. Завдяки такому інтернаціональному контингенту, українець має змогу гарно практикуватись в розмовній англійській мові, проте насичені тренувальні дні не завжди залишають час на спілкування з іншими спортсменами.


«
Кожного дня о 10 годині ранку ми йдемо на пробіжку та в зал. В залі ми виконуємо різноманітні фізичні вправи, а  друге тренування починається о 20:00, де ми працюємо над кидками та лазимо по канатам. 

 

В неділю, традиційно, маємо вихідний, а в суботу в нас тільки ранкове тренування після якого весь день вільний. До речі, на минулому тижні у вихідний ми їздили з хлопцями на море та купалися, море тут ще було тепле».

До Європейського юнацького олімпійського фестивалю Казіміров готувався в Іспанії три місяці – спортсмен вже знав, що виступить у Словаччині, тому цілеспрямовано працював на майбутню нагороду. 

«Напередодні старту на ЄЮОФ-2022 ми тренувалися в Валенсії, а за 2 тижні до початку змагань вирушили до Словаччини. Зі мною поїхав мій тренр та товариші по команді. Спочатку ми приїхали до Шаморіну, де завдяки НОК України та НОК Словаччини нам був організований тижневий збір напередодні старту турніруТам ми тренувалися кожного днязранку та ввечері». 

Бронзова медаль Івана у ваговій категорії до 73 кг стала третьою нагородою України на ЄЮОФ-2022. Вихованець Ганни Каштанової та Павла Шевченка, поступившись після трьох виграних сутичок у півфіналі чинному віцечемпіону Європи серед кадетів сербу Міхайлу Сіміну, продемонстрував просто неймовірну волю до перемогу у боротьбі за бронзу з болгарином Маріяном Палєвим.

Основний час сутички закінчився з рахунком 1:1. І лише на десятій хвилині Golden Score вдалося визначити переможця, яким і став українець, заробивши довгоочікувану оцінку. 

В один із змагальних днів до них завітав президент НОК України Сергій Бубка, який подякував молодим спортсменам за самовідданість та завойовані нагороди. 
 

«Вже після завершення ЄЮОФ-2022 наша команда проводила збір на базі в Конча-Заспі, і туди від НОК привезли подарунки для призерів турніру – рюкзак, футболку, павербанк, пляшку для води та парасольку.

Було дуже приємно отримати такі подарунки та відчути, що за тебе справді турбуються».

Цих успіхів та цих подарунків би не було, якби батько не відвідав Івана та його брата Владислава у секцію дзюдо, коли братам було 6 та 8 років відповідно. Тренер розгледів потенціал хлопців  та почав активно з ними займатись. 

«Коли ми починали займатися дзюдо, то це були інші типи тренувань, не такі як зараз. Вони проходили вігровій манеріДзюдо як бойове мистецтво мені почало подобатись, коли ми вже почали виступати на турнірах, і я почав вигравати сутички.

Першу медаль я виграв, напевно, десь у вісім років, коли виступав у ваговій категорії до 30 кілограмів».

Прикладом для Івана в спорті є його брат, а також легенда українського дзюдо Георгій Зантарая. Як зазначає сам молодий дзюдоїст, Зантарая виграв все, що можна в дзюдо, крім Олімпійських ігор. А якраз про медаль Олімпіади Казіміров і мріє.  

Крім спортивної кар’єри киянин також вчиться у Ірпінському фаховому коледжі економіки та права на факультеті банківської справи. Але, що цілком зрозуміло, поєднувати навчання та спорт не дуже легко. 

«Так, я навчаюся на 3 курсі банківської справи. Проте пари не завжди відвідую. Але мені, на щастя, як спортсмену, допомагають одногрупниці-дівчата. Коли приїду до України, то віддячу їм за допомогу».

Бронза на Європейському юнацькому олімпійському фестивалі є, безперечно, найбільшою нагородою в кар’єрі молодого українського дзюдоїста прямо зараз. До цієї медалі його найкращими спортивними результатами було золото чемпіонату України серед кадетів та третє місце на Кубку Європи до 18 років у Чехії. Як бачимо, молодий киянин починає набирати обертів, і віримо, що попереду на нього чекають ще більші успіхи.
 

Останнє в медіа