-
НОК України
- Історія
- Команда
- Проєкти
- Суб'єкти олімпійського руху
- Структури
-
Офіційні документи
- Лист Томаса Баха про створення Фонда солідарності
- Звіт про роботу НОК України у 2021 році
- Олімпійський порядок денний 2020+5
- Антидопінгові правила Олімпійського руху України
- Звіт про діяльність НОК у 2020 році
- Програма розвитку Олімпійського руху в Україні на період 2019-2022 років
- Звіт про діяльність НОК 2015-2018
- Положення про атрибутику та нагородну діяльність
- Олімпійська хартія
- Етичний кодекс Олімпійського руху України
- Звіт про роботу НОК України у 2019 році
- Декларація VIII Олімпійського саміту
- Список заборонених препаратів-2019
- Календар спортивних подій 2020
- Звіт про роботу НОК України у 2017 році
- Конкурс «Олімпійський орнамент»
- Звіт про діяльність НОК України у 2016 році
- Список заборонених препаратів-2020
- Медичний кодекс
- Промова президента МОК Томаса Баха з нагоди 25-річчя НОК України
- Статут НОК України
- Всесвітній антидопінговий кодекс
- Олімпійський порядок денний 2020 20+20 рекомендацій
- Олімпійська книга
- Олімпійський куточок
- Олімпійська бібліотека
- Державні закупівлі
- Спонсори
- Контактна інформація
- Новини
-
Олімпійські змагання
- Олімпійські ігри
- Юнацькі Олімпійські ігри
- Європейські ігри
- Всесвітні пляжні ігри
- Європейські юнацькі олімпійські фестивалі
- Виступи українців на Олімпійських іграх
- Виступи українців на Юнацьких Олімпійських іграх
- Виступи українців на Європейських іграх
- Виступи українців на Європейських юнацьких олімпійських фестивалях
- ЄЮОФ2023-Венеція

Станіслав Корчемлюк – про кар’єру, війну, батька-тренера та ЄЮОФ
Збірна України привезла з Європейського юнацького олімпійського фестивалю 18 медалей, 6 з яких золоті. Одну з золотих нагород команді приніс дзюдоїст Станіслав Корчемлюк. 18-річний представник Волинської області став найкращим в ваговій категорії до 81 кг, здобувши, таким чином, одну з найвагоміших перемог в своїй кар’єрі.
В заключний день ЄЮОФ-2022 до золота в індивідуальній першості Стас додав срібло в командній, де збірна України з дзюдо дійшла до фіналу, поступившись лише Азербайджану. Що цікаво, у фіналі індивідуального турніру Корчемлюк переміг якраз представника цієї країни.
В спілкуванні з пресслужбою НОК України молодий спортсмен розповів про виступ на цих змаганнях, поділився враженнями від інших турнірів у 2022 році, розповів про роботу з батьком-тренером Олександром Корчемлюком, пояснив, як йому вдається поєднувати навчання в університеті та спортивну кар’єру, а також повідомив нам, до якої мети йде на своєму спортивному шляху.
Стаса до секції з дзюдо привели батьки, коли йому 6 років. Спочатку він не сприймав заняття серйозно, проте з часом зрозумів, що може досягти успіху в цьому виді спорту.
«Чим старшим я ставав, тим мені це більше починало подобатись і я починав ставитись до цього серйозніше. Вже коли починав вигравати серйозні змагання, як наприклад у 14 років чемпіонат України, то зрозумів, що це не просто хобі, а професійний спорт.
Десь років в 12-13 був період, що спорт був в мене не на першому місці. Проте потім я зрозумів, що можу чогось досягти, і почав набагато більше приділяти уваги кар’єрі, і вона стала заняттям номер один у житті».
Станіслав з самого дитинства тренується під керівництвом свого батька Олександра Корчемлюка. За словами хлопця, він завжди підтримує сина та дає саме ті настанови, які допомагають вигравати сутички.
«Я вважаю, що тренер відіграє важливу роль для спортсмена у юному віці. Якщо у тебе буде тренер, який тебе не розуміє, або не підтримує, чи не розділяє з тобою твої радощі, то ти не будеш з задоволенням відвідувати тренування і насолоджуватись тим, чим займаєшся. Також, молодий спортсмен може ще не розуміти, чого хоче, і тренер має давати йому правильні поради аби направляти в потрібному руслі».
2022 рік в спортивному плані став дуже насиченим для 18-річного дзюдоїста. Через війну він провів багато часу на зборах за кордоном, а також завоював чотири нагороди на змаганнях серйозного рівня.
«Цього року, після того, як почалась війна, я виїхав на збори в Прагу, і там тренувався в складі збірної України. Потім ми поїхали на збір в Рим, після чого я поїхав на Кубок Європи, де мені вдалось завоювати срібло.
Після Кубку Європи в мене були збори перед ЄЮОФ у Словаччині, де я став першим в особистому заліку та другим в командному. А останні мої змагання цього сезону проходили в Румунії, там я виступив на Кубку Європи, де мені знову вдалось завоювати срібло».
Корчемлюк зізнався, що не нервує напередодні змагань – він відчуває позитивні емоції як до старту турніру, так і після нього. А коли вдається завоювати нагороду, спортсмен відчуває емоції, які не передати словами. Медаль дає йому розуміння, що важкі тренування не проходять дарма, а також мотивацію на нові звершення. Також Стас розповів про враження від виступів на Кубках Європи та Європейському юнацькому олімпійському фестивалі.
«На перший Кубок Європи, який проходив у Греції, я їхав, насправді аби спробувати свої сили у новій ваговій категорії. Тому я взагалі не переживав. Я вигравав сутичку за сутичкою, і мені вдалось пробитись до фіналу. Я дуже радий цьому успіху.
У Словаччину на ЄЮОФ ми їхали з Ужгороду разом з усією командою автобусом. Ми приїхали до Шаморіну, де завдяки НОК України та НОК Словаччини провели класний тижневий збір аби вже в повній концентрації вже налаштуватись на змагання. Я вдячний нашому Олімпійському комітету за таку можливість, це нам дуже допомогло вдало виступити.
На базі в Шаморіні мені дуже сподобалось, адже це головна база для усіх словацьких олімпійців, там все на дуже серйозному рівні: зали для тренувань, харчування, номери. Перебуваючи там, ми змогли якісно підготуватись до ЄЮОФ, і тому і показали такий результат».
Після виступу на Кубку Європи у Румунії Корчемлюк повернувся до України, де і продовжує тренувальний процес. Спортсмен під керівництвом свого батька Олександра тренується у Львові. Найближчим часом виступів турнірах у дзюдоїста не заплановано, тому він просто тримає себе у формі:
«Ми тренуємось по два рази на день: вранці, ще при денному освітленні, працюємо у тренажерному залі, а у вечері в нас спеціальне тренування. Поки під час вечірніх занять світло, на щастя, не вимикали. В неділю в нас баня».
Після завершення школи Стас вступив до Львівського національного університету імені Івана Франка на економічний факультет. Викладачі з розумінням ставляться до кар’єри молодого олімпійця.
«Вирішив обрати саме цю спеціальність, тому що мені цікавий цей напрямок. Думаю, подібні знання мені в житті знадобляться. Я б не сказав, що я вчусь дуже добре, але я стараюсь. До університету ходив лише 2 місяці на першому курсі, а потім почалось дистанційне навчання, яке продовжується і досі.
Хочу подякувати моїм викладачам, які завжди з розумінням відносяться до тренувальних зборів, на які мені потрібно їхати під час навчального року».
Головна мета в кар’єрі Стаса – золото Олімпійських ігор, проте наразі він так далеко не заглядає, а рухається до неї крок за кроком.
«Найближчим часом я хочу стати чемпіоном Європи і, головне, чемпіоном світу серед юніорів у вазі до 81 кілограмів. Світова першість проходитиме в Португалії десь у вересні, і після нового року я вже почну до неї готуватись».

