-
НОК України
- Історія
- Команда
- Проєкти
- Суб'єкти олімпійського руху
- Структури
-
Офіційні документи
- Лист Томаса Баха про створення Фонда солідарності
- Звіт про роботу НОК України у 2021 році
- Олімпійський порядок денний 2020+5
- Антидопінгові правила Олімпійського руху України
- Звіт про діяльність НОК у 2020 році
- Програма розвитку Олімпійського руху в Україні на період 2019-2022 років
- Звіт про діяльність НОК 2015-2018
- Положення про атрибутику та нагородну діяльність
- Олімпійська хартія
- Етичний кодекс Олімпійського руху України
- Звіт про роботу НОК України у 2019 році
- Декларація VIII Олімпійського саміту
- Список заборонених препаратів-2019
- Календар спортивних подій 2020
- Звіт про роботу НОК України у 2017 році
- Конкурс «Олімпійський орнамент»
- Звіт про діяльність НОК України у 2016 році
- Список заборонених препаратів-2020
- Медичний кодекс
- Промова президента МОК Томаса Баха з нагоди 25-річчя НОК України
- Статут НОК України
- Всесвітній антидопінговий кодекс
- Олімпійський порядок денний 2020 20+20 рекомендацій
- Олімпійська книга
- Олімпійський куточок
- Олімпійська бібліотека
- Державні закупівлі
- Спонсори
- Контактна інформація
- Новини
-
Олімпійські змагання
- Олімпійські ігри
- Юнацькі Олімпійські ігри
- Європейські ігри
- Всесвітні пляжні ігри
- Європейські юнацькі олімпійські фестивалі
- Виступи українців на Олімпійських іграх
- Виступи українців на Юнацьких Олімпійських іграх
- Виступи українців на Європейських іграх
- Виступи українців на Європейських юнацьких олімпійських фестивалях
- ЄЮОФ2023-Венеція

Володимир та Ірина Абраменки – тато і мама Олімпійського чемпіона з фристайлу, а також володаря срібної нагороди Ігор-2022 в Пекіні Олександра Абраменка.
Вони в Миколаєві переживали та вболівали за сина, як і мільйони українців по всій країні, підтримували нашого чемпіона. Які відчуття та емоції пережили батьки новоспеченого медаліста Олімпійських ігор, поділився з нами Володимир Абраменко.
- Як це бути татом дворазового медаліста Олімпійських ігор?
Мабуть так, як бути олімпійцем, який піднімається на п’єдестал пошани. Дуже хвилююче. Мене переповнює гордість за сина, за його результат.
- Чи є певні ритуали перед стартом Саші у Вас? Чи зідзвонюєтеся перед відповідальними стартами?
У день самих змагань, ніхто не дзвонить, не турбує. Звісно, що за день зідзвонюємося, він дуже переживав. Психологічно його підірвала ситуація з командою, всі надії були саме на змішану команду. Але у нас мама більше з ним спілкувалася, психологічно налаштовувала, радила як вести себе.
У день змагань дружина ніколи не дивиться змагання. Або роботою якоюсь займається, або взагалі виходить на вулицю прогулятися. Я ж люблю дивитися сам вдома, оцінюю, аналізую.
- У всіх вболівальників завмерло серце, коли Олександр пішов на фінальний стрибок, а що відчували Ви у цей момент?
Я був дуже радий, що він потрапив до шістки. Він найбільш віковий спортсмен там був. Те, що він буде виконувати стрибок потрійне сальто з п'ятьма гвинтами, я знав. У нього не було вибору, його поставили до програми. Він його на тренуванні пробував декілька разів в Пекіні, втім не міг жодного разу у ноги приземлитися. Але я радий, що все вийшло. Про себе думав, лише отримай задоволення.
- Чи вдалося поспілкуватися з сином? Які були Ваші перші слова?
Ми не одразу зідзвонилися, я розумів, що інтерв’ю, трішки не до цього. Але вже пізніше ми поговорили і я сказав йому: «Молодець. Чоловік. Поставив ціль – виконав». Мама більше вже говорила, хвалила його. Ми щасливі і раді. Саша довів, що золота медаль Ігор-2018 – не випадковість. Всі зараз стрибають складні, хороші стрибки. Він великий молодець! Ми дуже пишаємося сином!

