Володимир та Ірина Абраменки – тато і мама Олімпійського чемпіона з фристайлу, а також володаря срібної нагороди Ігор-2022 в Пекіні Олександра Абраменка.

Вони в Миколаєві переживали та вболівали за сина, як і мільйони українців по всій країні, підтримували нашого чемпіона. Які відчуття та емоції пережили батьки новоспеченого медаліста Олімпійських ігор, поділився з нами Володимир Абраменко.

-             Як це бути татом дворазового медаліста Олімпійських ігор?

Мабуть так, як бути олімпійцем, який піднімається на п’єдестал пошани. Дуже хвилююче. Мене переповнює гордість за сина, за його результат.

-             Чи є певні ритуали перед стартом Саші у Вас? Чи зідзвонюєтеся перед відповідальними стартами?

У день самих змагань, ніхто не дзвонить, не турбує. Звісно, що за день зідзвонюємося, він дуже переживав. Психологічно його підірвала ситуація з командою, всі надії були саме на змішану команду. Але у нас мама більше з ним спілкувалася, психологічно налаштовувала, радила як вести себе.

У день змагань дружина ніколи не дивиться змагання. Або роботою якоюсь займається, або взагалі виходить на вулицю прогулятися. Я ж люблю дивитися сам вдома, оцінюю, аналізую.

-             У всіх вболівальників завмерло серце, коли Олександр пішов на фінальний стрибок, а що відчували Ви у цей момент?

Я був дуже радий, що він потрапив до шістки. Він найбільш віковий спортсмен там був. Те, що він буде виконувати стрибок потрійне сальто з п'ятьма гвинтами, я знав. У нього не було вибору, його поставили до програми. Він його на тренуванні пробував декілька разів в Пекіні, втім не міг жодного разу у ноги приземлитися. Але я радий, що все вийшло. Про себе  думав, лише отримай задоволення.

-      Чи вдалося поспілкуватися з сином? Які були Ваші перші слова?

Ми не одразу зідзвонилися, я розумів, що інтерв’ю, трішки не до цього. Але вже пізніше ми поговорили і я сказав йому: «Молодець. Чоловік. Поставив ціль – виконав». Мама більше вже говорила, хвалила його. Ми щасливі і раді. Саша довів, що золота медаль Ігор-2018 – не випадковість. Всі зараз стрибають складні, хороші стрибки. Він великий молодець! Ми дуже пишаємося сином!