Молода українська легкоатлетка розповіла про кар’єру та плани на майбутнє.

15-річна українська легкоатлетка Ольга Машанєнкова в середині літа завоювала найважливішу нагороду в своїй спортивній кар’єрі – золото Європейського юнацького олімпійського фестивалю. Ці змагання є вагомим етапом в кар’єрі будь-якого юного олімпійця, адже вони – перші, на яких молоді спортсмени мають змогу відчути, що таке великий олімпійський форум та випробувати свої сили на такому рівні.

І Ольга пройшла це випробування дуже достойно, адже крім завоювання золотої нагороди, вона ще й встановила власний найкращий результат в бігу на 400 метрів з бар’єрами в кар’єрі – 59,49 секунд. Відразу після фінішу у Банській Бистриці дівчина по відео зв’язку поділилась радістю з татом та тренером Олегом Машанєнковим, який від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну вступив до лав територіальної оборони.

Власне, з емоцій батька після золотого фінішу Ольги у Словаччині ми і почали розмову.

«Тато у мене зараз служить у теробороні, поблизу кордону з Білоруссю, і коли він дізнався про моє золотона ЄЮОФ, то був дуже щасливий. В нього були сльози радості. Я бачила відео, де він у частині зі сльозами на очах дивився мій виступ разом зі своїми побратимами. 

У зв’язку з тим, що тато пішов захищати Україну, то мене напередодні ЄЮОФ тренувала молода тренерТетяна Островець, якій тато довіряє. Вона їздила зі мною на збори в Болгарію, тато давав завдання, а вона контролювала правильність виконання роботи». 
 

Минулий найкращий результат Машанєнкової на цій дистанції був 1.03.76, який вона встановила в цьому році на змаганнях Mladost International Meeting Pyce в Болгарії. Як зізналась дівчина, виходячи на старт в рамках ЄЮОФ, вона зовсім не розраховувала на той успіх, який її очікував.

«Перед змаганнями я себе почувала не дуже добре і для мене вибігти з хвилини це було щось нереальне. У моєму розумінні, такий результат я мала показати через рік або два. Тато мені напередодні казав, що я готова на ці секунди, проте, я особисто, взагалі не будувала ніяких очікувань, і, коли пробігла по нормативу Майстра спорту – для мене це був шок». 

За словами Ольги, коли вона долала дистанцію, то думала про свій дім, про Україну, про українських воїнів, які боронять Батьківщину від ворога. Подумки легкоатлетка дякувала кожному з них за те, що дали можливість підготуватись до цього відповідального старту. Також Машанєнкова дуже рада бути в українській олімпійській родині та мріє завоювати медаль на Олімпійських іграх. 

«Якщо чесно, я дуже пишаюсь бути українським олімпійцем і рада представляти Україну на змаганнях по всьому світу. В важкі часи Національний олімпійський комітет мене підтримав, за що я дуже вдячна. 

Для мене великою мотивацію була наша зустріч під час ЄЮОФ з Сергієм Назаровичем Бубкою, адже він досяг неймовірних висот в легкій атлетиці, і це для мене приклад для наслідування. 

До дорослого спорту у мене є ще декілька років. Дуже сподіваюсь, що результати будуть рости та ставати кращими. Буду щасливою, якщо бігатиму на світовому рівні серед дорослих. Взагалі, я дуже хочу виступити на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу та Європи, та завоювати там нагороди».
 

Наразі Ольга навчається у 10 класі рівненської спеціалізованої школи «Центр Надії» імені Надії Маринович і намагається поєднувати навчання зі спортивною кар’єрою. Вчителі йдуть на зустріч юній спортсменці. 

«Я зараз навчаюсь у десятому класі, і, до речі, доволі непогано. Я б сказала, що я хорошистка. Навчаємось онлайн, тому поєднувати з тренуваннями зараз виходить набагато легше, а от в 11 класі подивимось, як буде, адже там почнеться підготовка до Зовнішнього незалежного оцінювання. 

Вчителі в школі ставляться до мене з розумінням. Якщо я не встигаю щось здати, то потім я приходжу до них індивідуально та ми вирішуємо це питання. Загалом, страюсь здавати все вчасно. 

Звичайно, іноді втомлюсь в такому ритмі працювати. Тому що, коли ти приходиш після тренувань, то сідаєш та робиш уроки, а після них залишається вже не багато сил. Але поки все виходить поєднувати». 

Майбутню професію Ольга хочете обрати ту, яка буде пов’язана зі спортом. Це і не дивно, адже любов до спорту тато привив дівчині з юних років. Правда Олег Машанєнков не хотів аби дочка зарано відчувала великі навантаження, тому серйозно тренуватись вони розпочали після того, як Ользі виповнилось дванадцять років. 

«Тато змалечку привив мені любов до легкої атлетики, за що я йому дуже вдячна. Ми почали займатися з 12 років, адже він не хотів мене з раннього дитинства брати у спорт, бо це великі навантаження».

Крім спорту юна легкоатлетка ще полюбляє випікати, а також читати книжки та спілкуватись з друзями. А тренувальний процес в неї вибудований в режимі щоденних тренувань п’ять разів на тиждень, з одним вихідним – неділею. На підготовку до змагань свій відбиток відкладають і погодні умови. 

«Я тренуюсь кожного дня по одному разу, крім неділі. Я знаходжусь у Рівному, і зараз, нажаль, темніє раніше, то, буває, ми замість 2-2,5 годин тренуємось по 1,5 години. 

Ми тренуємось на вулиці, бігаємо кроси. У нас є стадіон при НУВГП, і там доріжка, на якій можна бігати на довгі дистанції, але якщо потрібно десь спринт тренувати або з колодок бігати, для цього у нас немає умов. Виходить, що ми займаємось в парку або на стадіоні. 

Коли стане прохолодніше, то ми переміщаємось в баскетбольну школу, де є умови для розминки, бігових вправ, а займатися продовжуємо на вулиці, коли сніг, дощ та холодно. Так, це трохи важче, але, якщо хочеш результату, то будеш і в таких умовах тренуватися». 

Дівчина не любить загадувати наперед, тому найближчою метою на змаганнях ставить для себе покращити показаний на Європейському юнацькому олімпійському фестивалі  результат, а в наступному сезоні відібратись на змагання високого рівня і завоювати на них медаль.