В очікуванні старту IV зимової Юнацької Олімпіади, яка з 19 січня по 2 лютого проходитиме у південнокорейській провінції Канвондо, пропонуємо вам загадати виступи нашої збірної на минулих Іграх.

Для більшості учасників ЮОІ ці змагання стали трампліном у великий спорт, не виняток і наш співрозмовник Олексій Красовський. Сьогодні за плечима 29-річного лижника з Сумщини чотири чемпіонати світу та три Олімпіади (2014, 2018, 2022), але він і зараз із задоволенням згадує досвід, який отримав в Інсбруку-2012.

«Це була перша в історії зимова Юнацька Олімпіада, - розповідає Олексій Красовський. - Значущість цієї події я усвідомив ще напередодні старту, коли були офіційні проводи команди і зустрічі з керівництвом українського спорту. Навіть відчув невеличкий тягар відповідальності. Коли йшов відбір, я набагато простіше до цього ставився, можливо, це і допомогло мені потрапити на Ігри».

Олексій Красовський вважає, що Юнацька Олімпіада визначила його подальшу долю у спорті. «Перед тим у мене не виходило відібратися на великі міжнародні змагання, мене не взяли на Європейський юнацький олімпійський фестиваль і серед кандидатів на поїздку в Інсбрук я йшов чи не останнім номером. Можна сказати, був за крок від того, щоб попрощатися зі спортом взагалі. Але далі все відпустив, просто виконував свою роботу і так опинився в Інсбруку».

Спортсмен згадує, що був вражений масштабом та організацією змагань, особливо враховуючи, що до того мав досвід участі лише у всеукраїнських стартах та міжнародних гонках FІS у Фінляндії.  «Програма змагань у лижників завжди дуже насичена і гонки проходили впродовж усіх Ігор, - розповідає Олексій. - Важливо було не втратити форму та не захворіти, тож я був сконцентрований насамперед на результаті та мав не так багато часу, щоб повною мірою насолодитися атмосферою. А різноманітних заходів та активностей в Олімпійському селищі було дуже багато. Запам’яталося, як ми командами грали в сніжки, а також карбували пам`ятні монетки з емблемою Олімпіади та символікою самого Інсбруку. Вони, до речі, і досі зберігаються вдома у моїх батьків. А ще дуже круто було познайомитися з нашими представниками в інших видах спорту та поспілкуватися зі спортсменами з різних країн, попрактикувавшись в англійській мові».  

Наш олімпієць зізнається, що на трасах Інсбрука-2012 йому не вдалося показати максимум того, на що він був здатен, в силу різних причин (серед них і зміна тренерів, і акліматизація в горах, і мандраж), і все ж ці змагання дали великий поштовх його кар’єрі. «Вже за місяць я поїхав на юніорський чемпіонат світу, - згадує спортсмен. - І хоча там виступали хлопці на два роки старші за мене,  я показав найкращий результат серед представників України».

Вже за два роки після Інсбруку-2012 Олексій Красовський представляв Україну на Олімпіаді-2014, а згодом також на Іграх у Пхьончхані-2018 та Пекіні-2022.

«На «дорослих» Іграх напруга набагато вища. – ділиться спостереженнями Олексій Красовський. - Там усі максимально сконцентровані на собі, у кожного свій план і ніхто не хоче витрачати бодай хвилинку на зайві речі, щоб не втратити потім у результаті. Там ти знаєш усіх учасників і хто з них на що здатен, на відміну від Юнацьких ігор, де твої суперники фактично тобі невідомі. Хоча з іншого боку, можливо, це й на краще – адже менше  психологічного навантаження і ти почуваєшся вільніше під час перегонів».

 «Що можна порадити юним спортсменам, які зараз готуються представляти Україну у Канвондо-2024?» - цікавимося в Олексія. «Наполегливо тренуватися, слухати тренерів і не хвилюватися, - каже він виходячи з власного досвіду. - Надмірне хвилювання вбиває все те, чого ви досягли на тренуваннях. Тож треба спокійно робити свою справу. У нас сильні спортсмени, й вони можуть боротися з суперниками з інших країн. Так, є збірні з потужнішими сервіс-бригадами та кращою інвентарною базою, але я вірю в наших спортсменів, бажаю, щоб все склалося, зірки стали на свої місця у потрібний день, і вони змогли показати високий результат у цей непростий для нас усіх час!»