Перша в історії: як Катерина Коцар переписала літопис українського біг-ейру на шляху до Олімпіади-2026

Свій нинішній прогрес Катерина вважає результатом серйозної роботи в міжсезоння:

«Цьогоріч у нас було більше закордонних зборів, ми багато працювали в австрійському Шарніці. Там є чудова база: штучний трамплін з приземленням на повітряну подушку, де ми відшліфовуємо старі трюки та вчимо нові. Звісно, була загальна фізична підготовка і тренування на батуті, щоб не втрачати орієнтацію у просторі. Крім того, я багато працювала над собою психологічно. Розуміла, що це олімпійський сезон, і я маю докласти максимум зусиль, аби забронювати місце на Олімпіаді».

Спортсменка зізнається, що перед початком сезону відчувала справжній трепет — суміш страху та великого очікування. Проте свідомо намагалася не фокусуватися на медальних результатах: 

«Я стараюся не будувати очікувань з приводу п'єдесталів, тому що потім засмучуватися дуже неприємно».

Розповідаючи про те, якій дисципліні віддає перевагу — слоупстайлу (проходження тривалої дистанції з серією різних перешкод, де судді оцінюють майстерність і стабільність атлета на всій трас) чи біг-ейру (один надскладний стрибок з великого трампліна, де головними критеріями є максимальна технічність, висота польоту та чистота виконання конкретного трюку), — Катерина впевнено пояснює вибір основного вектора підготовки та технічну різницю між видами програми:

«Моя основна ставка саме на біг-ейр, адже наші літні тренування були спрямовані на цю дисципліну, зокрема й тому, що тут у мене кращі результати. У лінії слоупстайлу трішки по-іншому: є кілька трамплінів, на яких трюки зазвичай простіші, бо їх треба виконати декілька поспіль у лінію. Звісно, слоупстайл ми також тренували, був один збір на снігу, щоб ми могли потренувати рейли [прим. рейли — спеціальні конструкції на трасі для виконання трюків]».

На змаганнях такого рівня важливо вміти адаптувати програму під умови та результати суперниць. Катерина наголошує, що її арсенал дозволяє маневрувати безпосередньо під час виступу:

«У мене є ряд трюків, які я можу виконати залежно від ситуації: що стрибають суперниці, скільки балів треба набрати — це все можна коригувати. І, звісно, деякі «козирі» ми тримаємо як сюрпризи на головний старт чотириріччя. Сподіваюсь, вдасться їх успішно реалізувати».

Ранок перед історичним фіналом у США, де українка здобула «срібло» — першу нагороду на етапах Кубка світу з фристайлу, почався для Катерини з дивних передчуттів, які виявилися пророчими. Вона згадує, як раптом подумала про допінг-контроль (який зазвичай проходять лише призери), а дорогою на схил виявила, що забула прапор:

«Спершу панікувала, а потім заспокоїла себе: «Кать, розслабся, прапор потрібен для п’єдесталу», — згадує з посмішкою фристайлістка.

Тренування перед стартом пройшло впевнено, але найважче було перед заключною спробою, коли спортсменка зрозуміла, що точно здобула нагороду:

«Я стояла на старті перед третьою спробою не знаючи балів суперниці, яка була перед мною. Але розуміла, що третє місце вже точно у мене. На очі аж накотилися сльози. Складно було зібратися перед стрибком, але все ж вдалося. Коли приземлилась і побачила на екрані друге місце — це був шок. Я кричала, сміялася, раділа. Але повне усвідомлення прийшло десь за кілька годин після нагородження. Було приємне відчуття, що нарешті моє старання та старання тренерів дали результат, який можна побачити».

Водночас Катерина зізналася, що відчуття тріумфу було дещо «стиснутим» у часі через щільний графік змагань. 

 «Обставини не давали ейфорії тривати дуже довго, бо вже ввечері в день змагань у нас був літак додому. Попереду був тривалий переліт, тому насолодитися моментом повноцінно не вдалося. Але насправді це відчуття радості ще час від часу «накочує» — наприклад, зараз, під час інтерв’ю, коли я знову подумки повертаюся в той день», — розповідає фристайлістка.

Постійні перельоти та зміна часових поясів (Австрія — Китай — США — Україна) стали ще одним випробуванням для команди, проте Катерина навчилася з цим справлятися: 

«Головне — нормалізувати сон, графік харчування і робити вигляд, що ми не помічаємо цього стресу».

Катерина зазначила, що до головного старту чотириріччя в них залишилося два етапи Кубка світу: один в американському Аспені (Колорадо), а інший — у швейцарському Лаксі. Обидва турніри пройдуть у дисципліні слоупстайл, що дозволить команді набратися необхідної практики безпосередньо перед Олімпіадою.

Нагадаємо, що кваліфікаційний період до Мілана-Кортіни-2026 завершиться 18 січня 2026 року. Загалом у фріскі (слоупстайлі та біг-ейрі) буде розіграно по 30 ліцензій серед жінок та чоловіків. Нинішня 15 позиція Катерини у відбірковому рейтингу дозволяє їй впевнено готуватися до головного старту чотириріччя.

Національний олімпійський комітет України бажає Катерині стабільності, чистих приземлень та впевненого руху до головної мети чотириріччя — успішного виступу на зимовій Олімпіаді-2026 у Мілані-Кортіні! 

Фото (с): НОК України та FIS Park & Pipe World Cup